Конвейер репрессий. Экс-калиновцу Ралько назначили 10 лет колонии. Жена Котова надеется, что посланник Трампа сможет его найти

Хроника политического преследования 19 ноября.

Экс-калиновцу Ралько назначили 10 лет колонии

В Минске огласили приговор экс-бойцу полка Калиновского Максиму Ралько, сообщили в пресс-службе Генпрокуратуры, заметило Зеркало.

По версии обвинения, Ралько «с апреля 2022 года по январь 2024 года (с перерывом в два месяца) прошел обучение» и «входил в состав» полка Калиновского «в качестве бойца в различных структурных подразделениях».

— Он же без уполномочия государства своей гражданской принадлежности принял участие в вооруженном конфликте и военных действиях на территории Украины и вербовал других лиц с этой целью, — заявили в надзорном ведомстве.

В Генпрокуратуре также утверждают, что «обвиняемый совершал в интересах преступной организации иные действия, чтобы обеспечить захват государственной власти в Беларуси неконституционным путем» и «оказывал иное содействие экстремистской деятельности».

Судебная коллегия по уголовным делам Минского городского суда признала Ралько виновным и по совокупности назначила ему 10 лет лишения свободы в исправительной колонии усиленного режима.

С обвиняемого «в доход государства взыскан полученный им преступный доход в сумме 14,5 тысячи долларов по курсу Национального банка Республики Беларусь на день вынесения судебного решения».

Cослуживцы Ралько рассказывали СМИ, что в начале 2024 года он приехал в Варшаву, уволившись из полка Калиновского по собственному желанию, начал изучать тестирование в IT. Однако через пару месяцев после переезда из Украины Ралько поссорился с друзьями, одного из них обвинив в шпионаже, и пропал из виду. В мае 2024-го он вышел на связь и сообщил, что находится в Германии, где планирует податься на беженство.

После этого друзья Ралько ничего о нем не слышали — до того, как вышел сюжет на ОНТ о его задержании.

В пропагандистском сюжете телеканала ОНТ, который вышел в апреле 2025 года, утверждалось, что Ралько вернулся в Беларусь по собственному желанию. Задержали экс-калиновца на пограничном переходе «Брест — Тересполь», когда он пересекал границу.

Жена Анатолия Котова надеется, что посланник Трампа сможет его найти

Жена исчезнувшего Анатолия Котова Анастасия надеется, что если Котов задержан в Беларуси, то его освобождение может стать частью сделки США с режимом Лукашенко, сообщает Reuters.

– Я действительно хотела бы, чтобы имя моего мужа было включено в списки на освобождение, обмен, – заявила Анастасия Reuters.

Она рассказал агентству, что ей известно об исчезновении мужа: перед отъездом в Турцию в его поведении не было ничего необычного, у мужа был обратный билет через три дня.

При выдвижении Джона Коула на должность спецпосланника США в Беларуси Дональд Трамп заявил, что ведется работа над освобождением еще 50 беларуских политзаключенных.

Амэрыканскі кангрэсмэн Коэн напісаў ліст беларускай палітзьняволенай Калесьнікавай: «Мы не забыліся на Вас»

Ліст беларускай палітзьняволенай Марыі Калесьнікавай з Кангрэсу ЗША накіравалі ёй у калёнію нумар 4 ў Гомель. Свабодзе стаў вядомы зьмест ліста, напісанага па-беларуску.

У ім чалец Палаты прадстаўнікоў Кангрэсу ЗША дэмакрат Стыў Коэн запэўнівае Марыю Калесьнікаву, што яе сябры па ўсім сьвеце не забыліся на яе і іншых палітычных вязьняў Беларусі.

«Мы працягваем падтрымліваць Вас і ўсіх палітвязьняў у Беларусі, якія застаюцца несправядліва зьняволенымі за свае мірныя перакананьні, і працягваем дамагацца таго, каб забясьпечыць Вашу свабоду і свабоду Беларусі. Я разумею, што Вы церпіце ад пагаршэньня здароўя і нечалавечых умоваў, такіх як ізаляцыя і адсутнасьць сувязі з вонкавым сьветам, знаходзячыся ў закладніках».

Кангрэсмэн згадвае, што сустракаўся зь сястрой Калесьнікавай Тацянай Хоміч і тымі, хто падтрымлівае яе ў ЗША: Дом Свабоды, Міжнародная Амністыя і Інстытутам МакКейна

«Зь нецярпеньнем чакаю таго дня, калі Вы зможаце прыехаць у Вашынгтон і быць разам з усімі намі на свабодзе».

Кангрэсмэн Коэн таксама выказвае падтрымку усёй беларускай апазыцыі, якая, на ягоную думку, неабходная, каб нарадзілася свабодная і дэмакратычная Беларусь:

«Я ўхваляю Вашу мужнасьць, высілкі і адданасьць гэтай працы. Вы паказалі маштаб рэпрэсій у Беларусі, такім чынам дапамагаючы нашай працы ў Вашынгтоне і па ўсім сьвеце».

Кангрэсмэн Коэн нагадвае, як ягоны сябра расейскі апазыцыянэр Ўладзімір Кара-Мурза, якога нядаўна вызвалілі з незаконнага зьняволеньня, казаў яму, што найгоршы страх палітзняволенага — гэта быць забытым. І ён яшчэ раз запэўніў Марыю, што ў сьвеце не забыліся на яе і выказаў перакананьне, што яна будзе вольнай.

Чалец Палаты прадстаўнікоў Стыў Коэн быў сярод 4 аўтараў нядаўняга ліста дзяржаўнаму сакратару ЗША Марка Рубіё. У ім кангрэсмэны заклікалі ў перамовах ЗША з Лукашэнкам да асьцярожнасьці, каб любы прагрэс у вызваленьні палітычных зьняволеных ня быў падарваны захаваньнем практыкі адвольных затрыманьняў.

Аўтары звароту заклікалі адміністрацыю «каардынаваць свае дзеяньні зь беларускім дэмакратычным лідэрам Сьвятланай Ціханоўскай і беларускім дэмакратычным рухам, у тым ліку ў рамках Стратэгічнага дыялёгу паміж Злучанымі Штатамі і дэмакратычнымі сіламі Беларусі».

Сябры Кангрэсу ЗША таксама абнародавалі сьпіс палітзьняволеных, вызваленьню якіх, на іх думку, трэба надаць прыярытэтную ўвагу на будучых перамовах.

Сярод іншых кангрэсмэны згадваюць Марыю Калесьнікаву, а таксама зьняволенага ўдзельніка выбараў 2020 году Віктара Бабарыку, Алеся Бяляцкага, ляўрэата Нобэлеўскай прэміі міру і старшыню праваабарончага цэнтру «Вясна», праваабаронцаў Марфу Рабкову, Валянціна Стэфановіча і Ўладзімера Лабковіча, Насту Лойку, журналіста Дзяніса Івашына і Кацярыну Андрэеву, якія знаходзяцца ў турме за напісаньне артыкулаў з крытыкай ураду.

Оцените статью

1 2 3 4 5

Средний балл 2.3(3)